ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

НАВЧІТЬ ДІТЕЙ БЕЗПЕКИ

     Не забувайте, відправляючи дітей на вулицю чи залишаючи їх самих удома, нагадати їм про елементарні заходи безпеки, щоб уберегтися від злочину і самим не вчинити чогось протиправного. Отож розкажіть їм не тільки про те, як правильно переходити вулицю, а й як поводитися, коли до них чіплятимуться неповнолітні вимагачі, грабіжники чи хулігани. Не давайте дітям великі суми грошей, золоті речі. Придбайте для дитини нагрудний гаманець, куди вона могла б класти кишенькові гроші. Поясніть їй, що може статися, якщо їй захочеться всім розповідати про те, що є у вашій квартирі, а також показувати ключі від домівки товаришам чи незнайомим людям. Привчіть дитину не вихвалятися грішми і цінними речами перед іншими дітьми в школі чи на вулиці. Дітей важко відучити від звички відчиняти двері відразу після дзвінка, навіть не заглянувши у вічко і не запитавши, хто за дверима. Не полінуйтеся кілька разів провести інструктаж та проконтролюйте, як дитина засвоїла урок елементарної безпеки. Не показуйте дітям місця, де ви зберігаєте гроші та інші цінності, але покладіть у відоме дітям місце невелику суму, недорогі ювелірні вироби. Це знадобиться, коли злодії вимагатимуть від дитини вказати місце зберігання грошей. Певна частина грабіжників, особливо неповнолітніх, цим може вдовольнитися. Подібна хитрість вбереже дитину від фізичного насильства. Завжди цікавтеся, з ким дружить ваша дитина, де проводить вільний час, особливо вечорами. Ви обов'язково повинні бачити, чи ваша дитина приносить додому якісь цінні речі. Поцікавтеся, звідки вони. Міліція не може взяти на себе функцію виховання дітей, вона втручається тільки тоді, коли дитина на порозі до злочину або вже скоїла його. Злочинність серед підлітків і дітей легше попередити, ніж розкривати скоєні злочини. Нині почастішали випадки, коли неповнолітні вимагають у своїх ровесників гроші. Коли ваша дитина боїться виходити з дому чи безпричинно прогулює уроки — це вже сигнал для тривоги. Обережно з'ясуйте причину, і коли підтвердиться, що у вашої дитини щось вимагають, погрожують їй, обов'язково звертайтеся до працівників міліції. Щоб уберегти дитину від статевих злочинів, з раннього віку починайте поступово пояснювати їй про сексуальні стосунки. Із запитань дитини з'ясовується, що їй треба пояснювати спочатку про вагітність, народження, і вже набагато пізніше — про статеве дозрівання, про те, як себе поводити в тій чи іншій ситуації. Знайте, що інакше дитині сексуальні знання дасть вулиця.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО ДЛЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ СТАТЕВИХ ЗЛОЧИНІВ ДІТЯМ СЛІД:

 завжди говорити, куди йдуть;

 вчасно приходити додому (у визначений батьками час) і ніколи не затримуватися на вулиці самим;

 уміти за зовнішністю відрізнити тих людей, у яких можуть бути погані наміри, нікуди не йти з незнайомцями без дозволу  батьків;

 не сідати в чужу машину, навіть для того, щоб показати дорогу;

 не приймати дарунків без дозволу батьків;

 голосно кричати і, якщо є можливість, утікати, коли хтось має намір взяти силою;

 розповідати батькам навіть про те, у чому соромно зізнатися.

Ви повинні знати, що в більшості випадків статеві злочини щодо дітей скоюють не чужі особи, а ті, хто добре знає дитину. Коли ваша дитина стала жертвою такого злочину, обов'язково викликайте міліцію, не роблячи сенсації з того, що сталося, і обов'язково заспокойте дитину.

 ЗАХИСТІТЬ ДИТИНУ ВІД НАРКОТИКІВ

    Наркотична залежність серед підлітків нині шириться, як епідемія. Міліція може втрутитися тоді, коли порушується законодавство про наркотичні засоби. Ефективно протистояти цьому нашестю можна, якщо виявляти це на початковій стадії. Найперше батьки мають дізнатися про пристрасть їхньої дитини до наркотиків, та вони, як правило, розводять руками, коли вже щось зробити неможливо.

      Тому варто знати кілька ознак, що вказують на вживання дитиною наркотиків:

це блідий, нездоровий вигляд;

надто розширені чи звужені зіниці;

відсутність апетиту та сильна втрата ваги;

збудженість і повільність мови;

відмова від минулих інтересів та нехтування особистою гігієною;

вигляд п'яниці без вживання алкоголю;

сліди уколів на руках чи ногах.

      Виховуйте дитину так, щоб вона знала правомірність чи неправомірність тих або інших дій. Це можна зробити краще на прикладах з повсякденного життя, пояснюючи, наскільки погано було б, якби в когось із родини вкрали ту чи іншу річ, вимагали гроші і тому подібне.

 ( Інформація запозичена із сайту Управління МВС України в Хмельницькій області )

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Прислухайтесь до своєї дитини, постарайтесь почути і зрозуміти її. Переймайтесь проблемами дитини. Не обов'язково погоджуватись з точкою зору дитини, проте, завдяки батьківській увазі вона (дитина) відчує свою значимість і людську гідність.

2. Приймайте рішення спільно з дитиною, а також надайте їй можливість приймати самостійні рішення: дитина з більшою охотою підкоряється тим правилам, які встановила сама. При цьому ми не заперечуємо, що певні рішення можуть приймати лише батьки. Нехай дитина матиме право вибору, - щоб самій реально відчувати, що може сама обирати з усього можливого.

3. Постарайтесь попередити ситуацію, чи змінити її таким чином, щоб дитині було б непотрібним поводити себе неправильно.

4. Дайте можливість дитині відпочити, переключаючись з одного виду діяльності на інший.

5. Вимагаючи щось від дитини, давайте їй чіткі вказівки. При цьому - не обурюйтесь, якщо дитина, можливо, чогось не зрозуміла або щось забула. Навпаки, без дратівливості, терпляче роз'яснюйте їй сутність своїх вимог. Дитина потребує повторень.

6. Не вимагайте від дитини відразу багато, дайте їй можливість поступово засвоїти ваші вимоги, адже дитина просто не може робити все відразу.

7. Не пред'являйте дитині непосильних вимог: від дитини не можна очікувати виконання того, що вона не може зробити.

8. Відмовтесь від будь-яких дій зопалу. Зупиніться й проаналізуйте, чому дитина поводить себе саме так, а не інакше, про що свідчить її вчинок.

9. Подумайте, у чому полягає трудність ситуації, в яку потрапила дитина? Чим ви можете допомогти дитині в цій ситуації? Як підтримати дитину?

СІМ'Я - ПРОСТІР БЕЗ НАСИЛЬСТВА

Жорстоке поводження з дітьми дуже часто викликає в них не каяття, а зовсім інші реакції:

- страх;

- обурення, протест;

- образу, почуття скривдженості, прагнення компенсації, помсти;

- руйнування морального гальмування;

- прагнення до обману, прагнення "викрутитись";

- втрату здатності до здорового глузду;

- дитина не розрізняє поняття "добро" і "зло", не розмежовує поняття "можна", "не можна";

- агресивну поведінку;

- занижену самооцінку;

- ненависть до себе та до оточуючих (якщо дитину часто б'ють).

Жорстоке поводження з дітьми зазвичай викликає затримку їхнього психічного і соціального розвитку. Надзвичайно важливо не допустити, щоб побої, покарання перетворилися в кошмар для дитини та її батьків, коли дитина перестає розуміти "за що"; стає емоційно "тупуватою" і перестає розрізняти гарні та негідні вчинки. А ще важливіше - пам'ятати, що з будь-якого кошмару завжди є вихід. І перший крок має зробити той, хто є сильнішим і мудрішим. Добре, якщо це і є доросла людина.